40 млн років тому в історії землі почався останній,
льодовиковий період. Саме тоді територія сучасної України була островом, а
більша частина Польщі, Білорусі та Прибалтики – морем.
Від тоді бере свій початок
історія виникнення бурштину в цих регіонах. Існує що найменше дві думки на
місцеположення «золотого каменю». По
одній з теорій тогочасні соснові ліси знаходились на березі моря на місці
нинішнього рівненського Полісся. По другій вони росли на території де зараз
розташовані республіки Прибалтики і морськими течіями та льодовиками
перемістились на територію нашої держави.
Бурштин цих регіонів має однаковий хімічний склад. Що
підтверджує їх спільне походження.
Природа щедро наділила бурштин усіма барвами. Його кольорова
палітра нараховує понад 300 відтінків і змінюється від безбарвного, як лід або
гірський кришталь, до чорного. Відомі зелені та блакитні бурштини, мало коли
трапляються рожеві, червоні, коричневі. Виключно рідко знаходять чорний
бурштин, переважає ж янтар золотисто-жовтого кольору різних відтінків.
Докладне вивчення комах та
залишків тварин, які застигли на
мільйони років в прозорій смолі дають змогу стверджувати поліське походження
«бурштинової сосни». Зараз на Рівненщині зібрана ціла колекція з більш як 500
таких екземплярів.
В Україні здавна знали про
бурштинові копалини, місцеві мешканці користувались ним для підтримки вогнища,
так як не вважали смолу за дорогоцінність.
На початку 90-х років почався
промисловий видобуток бурштину, швидко поширювався поряд з державними працювали
і нелегальні копальні.
У
давнину цим каменем торгували фінікійці, поступав
він із Скитії, де добували його вздовж берегів річок. Був поширеним серед єгиптян, римлян
та греків.
У 13 ст. територія Прусії підлягала лицарям-меченосцям,
які мали монополію на бурштин. Хрестоносці, а
згодом і пруські герцоги ввели
«янтарну реґалію», згідно з якою весь видобутий бурштин належало віддавати
владі. У Прусії діяли спеціальні «бурштинові суди», які судили тих, хто
дозволяв собі привласнити шматок бурштину.
Першу майстерню з виготовлення
бурштину в Кеніґсберґу заснували наприкінці 15 ст. Тут виточували прегарні броші, скриньки, кульчики,
найрізноманітніші намиста. Найвищого
рівня техніка обробки сягнула у 17-18 ст.ст.
Від 1870-х рр. бурштин почали
добувати промисловим способом.
|